Добавить в избранное

Подпишитесь на RSS-ленту 

Подписка на новости

Вход

free counters

Кто на сайте

Сейчас 167 гостей и ни одного зарегистрированного пользователя на сайте

Мы в Интернете

Консул КРК в г. Киев

ГАЛДЕЦЬКИЙ

Олександр Іванович

Генерал-полковник

Перший заступник Верховного отамана
«Об'єднаної Ради українського та зарубіжного козацтва»

Козаки, Брати мої, вставайте!
В козацький Рух країну об’єднайте.
Владі покажіть свою ви силу,
Щоб зберегти Україну – Неньку милу.

Прийшла пора НАМ їм сказати,
Що досить НАС за дурнів всіх тримати,
Не дайте зубожіть ні тілам, ні душам Вашим,
Залишмо спокій та добробут ДІТЯМ НАШИМ.

Такими  проникливими словами  віншує  свою діяльність у козацьких  лавах генерал-полковник Українського козацтва,  член Національної Ради козаків України, член комітету науково-академічних закладів Національної Ради козаків  України,  член правління ВГО «Народна Рада», академік МАК, професор, доктор  східної  філософії  Олександр  Іванович  Галдецький.  Втім,  за  його  ж  таки  промовистим підписом:

«Галдецький Олександр, так і начебто Козак,
і без Слов’янського Єднання не буде успіху у нас, ну аж ніяк».

Про таких людей, як пан Олександр, зазвичай говорять: «Справжній  козак,  що знає й вміє сто й одну роботу до ладу виконувати».  Окрім захоплення  східною  філософією, діловодством,  громадським  рухом та політикою  (Олександр  Іванович  належить  до Козацької Української  партії), цей глибокий  чоловік тяжіє й до вищих  виявів  духовної спонуки.  Замолоду ще облюбував він художню ковку. Нині його роботи зберігаються в колекціях  найперших  посадовців держави, деякі неодноразово експонувалися на київських виставках від знаної виробничої компанії МПП «Беркут». Тяжіє пан Олександр  і до поезії. Пише вірші він легко та ніби  мимоволі, поетичні  рядки  самі народжуються на світ, прориваючись із глибини душі закликами до єднання, або ж іскристим  гумором дужої енергії життя.
Ось такий він – козак сьогодення: мудрий, чуттєвий,  залюблений у життя до глибини  душі. А істинність козацької  сутності Олександра Івановича – це ніщо інше, як генетичний спадок, помножений на власний розвій душі. Прадід його Дмитро був таки істинним козаком.  Він мав козацький хутір та чималий шмат землі на території нинішнього села Карашин Макарівського району Київської  області. Козак Дмитро був гарним господарником. Прожив він 95 років, передавши нащадкам родовідні надбання як головне мірило цінності людини. Зростаючи, Олександр повсякчас шанував традиції родини,  а також беріг честь власного роду.
Народився Олександр  Галдецький  6 серпня 1951 року в селі Бичек Тангуйського  району Іркутської області. Його  батько Іван Васильович  (світлої пам’яті)

О. І. Галдецький, Ю. І. Єхануров, та верховний отаман А. П. Левандо після прес-конференції комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю

Одну з робіт, що має назву «Собака ЕРК - тер’єр», О. І. Галдецький виконував протягом року. Основа – кована, хутро – мідний дріт завтовшки 0,23 мм в кількості 295 000 дротин

очолював  лісгосп  у Забайкаллі.  Переїхавши  із родиною до Києва (початок 1960-х років), влаштувався працювати  начальником цеху одного із київських  заводів. Мама Ніна Степанівна (світлої пам’яті) працювала  в київському  метрополітені. Мав  Олександр  і брата  Володимира  (світлої  пам’яті),  але переступив той межу вічності замолоду, заледве що ставши на поріг сімнадцятиліття.
А Олександр навчався в середній школі №44 міста Києва, звідси й вирушив на широку дорогу життя, отримавши  у 1970 році атестат зрілості. А ще раніше він розпочав  свій трудовий  шлях. З 1967 року юнак працював  на підприємствах народного  господарства, фінансово підтримуючи  родину. А потім надійшла повістка  до армії. У 1970-1972 роках Олександр  проходив службу в лавах Збройних  сил СРСР.  Під час служби в армії він здобув значний авторитет серед товаришів по службі, тож не дивно що його було обрано секретарем комсомольської організації дивізії.
Після проходження служби Олександр вирішив вступити на навчання до Севастопольської школи мічманів,  яку закінчив  у 1974 році. А надстрокову службу він проходив на ракетному полігоні морського базування на посадах заступника командира полігону з продовольчого та технічного забезпечення, заступника  командира крилатих ракет морського базування.  Завершив  проходження служби Олександр Іванович  у 1978 році.
У 1978-1982 роках Олександр  Галдецький  працював на сувенірній фабриці гравером по металу та майстром  художньої чеканки. У 1982 році він влаштувався  в обласний  художній  виробничий комбінат,  де чотири  роки  поспіль  числився  художником (до 1986). З 1986 Олександр  Іванович  освоював спеціальність   електрозварника.   Працював    молодий чоловік на Черкаському підприємстві «Темп» МінЕкономічному університеті,  який  успішно  закінчив у 1996 році.
У 1998-2002 роках Олександр  Іванович  очолював ТОВ «Галич і Компані».  Здобувши базовий досвід приватного підприємниця, у 2002 році пан Олександр ступив на власну підприємницьку стежку. За три роки (2002-2005)  він  заснував  два фермерські  господарства на Черкащині, «Україна» та «ЕЛІТА», ставши водночас їхнім керівником та економістом.
У 2005 році Олександр  Галдецький  знову повернувся до своєї віддушини,  художньої ковки.  Протягом  п’яти  років  (2005-2010) керував  цехом  МПП «Беркут», а згодом отримав призначення заступника директора з виробничих питань і дизайну. Партнерами цієї компанії стали представництва країн близького та далекого  зарубіжжя – Росії,  Молдови,  США, Туреччини та ін.
З 2010 року Олександр  Іванович  перебуває на заслуженому відпочинку.  Він чимало  років пропрацював на благо Вітчизни. Має чоловік 43 роки виробничого стажу. Тож, як мовиться,  час і перепочити. Втім, лише умовно. Життя триває, та ще й набуває нової наповненості та іншого, більш глибокого виміру. Виросли діти – донька Алла (1976) та син Павло (2000). Зростає  онук Іван,  якому ось уже виповнилося одинадцять років. І тепер цілком по-іншому сприймається майбутнє рідної країни,  адже це майбутнє кревних нащадків.  Тож, заради них натхненно  і працює пан Олександр.
У 2005 році він вступив до лав Союзу громадських об’єднань України «Народна Рада». Нині член Президентської Ради. Попереду відкриваються горизонти нових перспективних справ, і кожна з них позначена мірою  духовної  відповідальності за майбутнє нації. Козаки високого чину не мають права працювати впівсили та безвідповідально. А Олександр Іванович Галдецький, поза сумнівом, належить до високо рангового козацтва, до найпотужнішої української когорти істинних спадкових козаків. Тож і віддача  його діянь співвідносна із атоменерго  до 1998 року. Водночас він здобував спеціальність  ділового  адміністрування, навчаючись в найвищими чинами козацької совісті та честі.

«Беркут» – повністю кована птиця, всього біля 1500 пір’їн

Loading

Сайты партнёры

Сайт ДОК37  БИЦ Слово  ОР УКРАЇНСЬКОГО ТА ЗАРУБІЖНОГО КОЗАЦТВА

 Школа рукопашного боя Казаков Семиречья   Медвенское СКО 

Статистика

Посетители
706
Материалы
460
Количество просмотров материалов
800495

Вы здесь:

Счётчик Яндекс

Яндекс.Метрика